Вплив апарату Денас-кардіо на динаміку артеріального тиску у хворих на гіпертонічну хворобу

Російський науковий центр відновної медицини і курортології Міністерства охорони здоров'я і соціального розвитку Російської Федерації, р. Москва, Росія

Артеріальна гіпертонія (АГ) вносить основний внесок у підвищення захворюваності серцево-судинними хворобами, які, за даними ВООЗ, є причиною 1/3 всіх смертей, зареєстрованих у світі [1].

Епідеміологічна ситуація в Російській Федерації також свідчить про збереження тенденції високих показників захворюваності серцево-судинними хворобами та смертності населення від них. Захворюваність дорослого населення на хвороби системи кровообігу щорічно приростає до 1 млн. випадків. За прогнозами експертів, смертність від хвороб системи кровообігу буде збільшуватися і далі. Склалася ситуація пов'язана насамперед із зростанням хвороб, що характеризуються підвищеним кров'яним тиском, захворюваність якими набуває характеру епідемії. Поширеність АГ серед населення у віці від 15 років і старше становить близько 40%. Звертає на себе увагу висока поширеність АГ серед дітей і підлітків. Щороку кількість зареєстрованих дітей з підвищеним артеріальним тиском (АТ) збільшується більш ніж на 5 % [2].

На думку численних авторів, АГ є одним з провідних факторів ризику розвитку ішемічної хвороби серця і, в свою чергу, є самостійним захворюванням, що вимагає своєчасної діагностики та адекватного лікування.

Незважаючи на широкий арсенал медикаментозних засобів, що застосовуються для лікування АГ, число хворих зростає, а пошуки нових методів лікування залишаються актуальними. В зв'язку з вищевикладеним в лікуванні АГ головною метою позначається зниження ризику серцево-судинних ускладнень і, тим самим, продовження життя хворих [3,4]. У комплексному лікуванні АГ широке застосування знайшли фізіотерапія та бальнеолікування, голкорефлексотерапія, вплив фізичними чинниками на точки акупунктури і т. д.

Відомо, що відповідна реакція при дії на точки акупунктури реалізується через нервову систему з включенням нейрогуморальних механізмів. Стимуляція акупунктурних точок викликає найбільш виражену реакцію в межах того метамерія або спинномозкового сегменту у відповідних внутрішніх органах, з якими найбільш тісно пов'язана стимулюється точка. Однак сегментарної реакцією відповідь на подразнення не закінчується. Розвивається загальна реакція організму, що включає основні нейрогуморальні механізми адаптації і гомеостазу. Загальна, генералізована реакція виникає в результаті надходження сигналів з периферії в корково-підкоркові структури головного мозку, ретикулярну формацію.

Афферентная імпульсація, що йде по спинномозковим і внеспинномозговым (вегетативних) шляхах, змінює функціональний стан неспецифічних систем мозку (структури лімбіко-ретикулярного комплексу – ретикулярна формація, гіпоталамус, гіпокамп і ін). Генералізована реакція проявляється в нормалізації і перебалансировке вмісту гормонів та інших біологічних речовин, що відіграють важливу роль у регуляції фізіологічних процесів організму [5].

Динамічна электронейростимуляция (ДЕНС) – спосіб черезшкірної электронейростимуляции, що полягає у впливі на рефлексогенні зони і акупунктурні точки імпульсами електричного струму, форма яких залежить від значень повного електричного опору (імпедансу) поверхні шкіри в подэлектродном ділянці. В основі лікувальної дії ДЕНС лежать рефлекторні механізми, які запускаються роздратуванням рецепторів в рефлексогенних зонах і акупунктурних точках.

Вплив на точку МС6 ней-гуань особливими імпульсами струму призводить до корекції патогенетичних механізмів розвитку гіпертонічної хвороби, тим самим обумовлюючи можливість застосування ДЕНС-терапії при гіпертонічній хворобі. У доступній нам вітчизняній та зарубіжній літературі відсутні відомості про застосування ДЕНС-терапії на акупунктурні точки при гіпертонічній хворобі.

Мета дослідження:

Оцінити вплив апарату «ДЕНС-Кардіо» на динаміку артеріального тиску у хворих з гіпертонічною хворобою I-ІІстадии.

Пацієнти і методи дослідження:

60 хворих гіпертонічною хворобою і-ІІ стадії за класифікацією ВООЗ і ВНОК (2004 р.) були розділені на дві рандомізовані групи. Всі хворі отримували базисну медикаментозну терапію.

У першій групі під клінічним спостереженням знаходилися 30 хворих гіпертонічною хворобою I-II стадії, які отримували лікування з використанням ДЕНС-терапії. Вік хворих коливався від 43 до 70 років, тривалість захворювання становила 7,4±1,6 років. Процедури ДЕНС проводили щодня. Впливали на акупунктурну точку МС6 ней-гуань. Тривалість сеансу визначена програмою і становила в середньому 5-6 хвилин. Курс лікування 12-15 процедур.

У другій групі під клінічним спостереженням знаходилися 30 хворих гіпертонічною хворобою I-II стадії, які отримували плацебо-лікування (апарат зовні не відрізнявся від робітника, видавав звукові сигнали, але не подавав електричні імпульси). Вік хворих коливався від 41 до 70 років, тривалість захворювання склала 7,2±1,7 років.

Всім хворим були проведені стандартні методи обстеження (загальноклінічні та функціональні).

Результати дослідження.

Під впливом ДЕНС-терапії (I група) виявлена позитивна динаміка клінічної картини захворювання на тлі нормалізації показників добового моніторування АТ, що дозволило знизити дози призначуваних лікарських препаратів.

Відзначено достовірне зниження головного болю по 10 см візуальною аналоговою шкалою (ВАШ) з 4,35±0,36 до 1,95±0,36 (Р<0,001) у хворих I групи. У II групі зниження інтенсивності головного болю за ВАШ було недостовірним: з 3,90±0,24 до 3,30±0,24 (Р>0,1).

Після курсу ДЕНС-терапії зареєстровано достовірне зниження середньодобового систолічного артеріального тиску (САД) (Р<0,05), а також середніх значень САД за день з 151,5±2,6 мм рт.ст. до 131,8±2,2 мм рт.ст. (Р<0,01) і за ніч з 132,2±3,6 мм рт.ст. до 119,8±3,8 мм рт.ст. (Р<0,05).

Показано достовірне зниження часу гіпертензії за добу: індекс часу гіпертензії (ИВГ) САД знизився з 42,2±3,4% до 27,2±2,1% (Р<0,01), ИВГ діастолічного артеріального тиску (ДАТ) зменшилася з 41,5±2,2% до 29,7±4,3% (Р<0,05).

Встановлено також зниження ИВГ САД з 35,3±3,8% до 26,3±3,4% (Р<0,01) і ДАТ з 34,6±4,1% до 23,4±4,1% (Р<0,05) в денний час. У нічний час показано достовірне зниження ИВГ лише САД 36,3±3,6% до 23,7±2,9% (Р<0,05).

При аналізі показника варіабельності АТ виявлено, що ДЕНС-терапія впливає на варіабельність сат и ДАТ в денний і нічний час таким чином. Варіабельність САД днем знизилася з 19,9±2,0 мм рт.ст. до 13,0±1,5 мм рт.ст. (Р<0,05), вночі – з 23,6±2,2 мм рт.ст. до 14,6±2,1 мм рт.ст. (Р<0,05). Варіабельність ДАТ вдень знизилася з 16,6±1,6 мм рт.ст. до 12,8±1,2 мм рт.ст., (Р>0,05), вночі – з 15,7±1,2 мм рт.ст. до 11,2±1,7 мм рт.ст. (Р<0,05).

Щодо середньодобових показників варіабельності АТ достовірні дані отримані тільки щодо САД – зниження варіабельності з 23,2±1,9 до 14,4±3,2 мм рт.ст. (Р<0,05).

Після курсу ДЕНС-терапії достовірно знизилася швидкість ранкового підйому ДАД з 12,2±1,3 до 6,4±1,4 мм рт.ст./год (Р<0,05), і спостерігалася тенденція до зниження швидкості ранкового підйому САД.

Зазначалося позитивну дію електроімпульсної терапії на циркадний ритм АТ: кількість «non-dippers» знизилася з 57% до 43%.

У групі плацебо-лікування (II група) відзначалася лише тенденція до зниження середньодобового САД з 149,7±2,8 мм рт.ст. до 138,3±3,8 мм рт.ст (Р>0,05).

Таким чином, отримані дані дозволяють розглядати ДЕНС-терапію як адекватний метод підвищення ефективності лікування хворих гіпертонічною хворобою I-II стадій, який забезпечує принцип патогенетичної терапії, що дозволяє знизити дози і кількість прийнятих хворими лікарських препаратів, зменшуючи фармакологічну навантаження на організм.

Список літератури

1.World Healf Organization, International Society on Hypertenzion Writing Group // J. Hypertens. 2003; 21:1983-1992.

2. Мартинов А. В. Гіпертонічна хвороба (стандартизовані підходи до діагностики та лікування) // Атмосфера, 2006, №3, с. 32-39.

3. Семенкин А. А. Можливості використання показників функції судинної стінки в якості маркерів негативних метаболічних ефектів лікування тіазидними діуретиками хворих артеріальною гіпертонією // Тер. Архів, 2007, №4, с. 31-38.

4. Тожиев М. С., Хван Ю. О., Шестов Д. Б. та ін Поширеність артеріальної гіпертонії і ефективність багаторічної багатофакторної профілактики в ряді регіонів Росії // Тер. Архів, 2007, №1, с. 27-32.

5. Гаава Лувсан. Традиційні та сучасні аспекти східної рефлексотерапії. М., Наука, 1986, 575с.

19 серпня 2014, 20:56