Денас на Ельбрусі

У свої 63 роки я намагаюся вести активний спосіб життя і продовжую займатися спортом, при цьому основним фактором стає відновлення функціональних можливостей організму після отриманої фізичного навантаження. Досягти цього мені вдається завдяки застосуванню апаратів ДЕНС. При всьому різноманітті апаратів Корпорації саме ця задача в кращій мірі і дуже ефективно вирішується за допомогою ДЕНАС-Вертебра.

Цієї зими виникла ідея сходження на найвищу вершину Європи-гору Ельбрус (5642 м). Мені хотілося, по-перше, випробувати себе, свої сили в екстремальних умовах; по-друге, спробувати можливості ДЕНС-терапії для підвищення адаптивних здібностей організму і боротьби з гіпоксією при гірських походах і висотних сходженнях, тим самим довести, що застосовуючи ДЕНС-терапію, людина здатна вести повноцінне і насичене життя в будь-якому віці.

Відомо, що альпіністи при підйомах на висоту відчувають певні труднощі з диханням, роботою серця та інших життєво важливих систем. Все це наслідок нестачі кисню, значних перепадів атмосферного тиску і великих фізичних навантажень. Динамічна электронейростимуляция володіє хорошим нейроадаптивным ефектом, який прискорює і стабілізує процес акліматизації та адаптації організму до суворих умов. Для того щоб застосувати ДЕНС з максимальним результатом, я звернувся в медичний центр ГК «ДЕНАС» з проханням підготувати методику апаратного впливу. Віце-президент по медицині Групи компаній «ДЕНАС» Андрій Олександрович Власов з цікавістю відгукнувся на моє прохання в розробці методики. Незабаром я отримав рекомендації лікарів, які стосувалися системного застосування апаратів ДЕНАС-ПКМ, ДЕНАС-Остео і ДЕНАС-аплікаторів. Також мені були видані медичні карти, в яких ми повинні були фіксувати дані по частоті серцевих скорочень і частоти дихання в залежності від висоти, на якій ми знаходимося, і тривалості перебування в екстремальних умовах.

11 серпня цього року ми почали наше сходження. Ми – це група з 8 осіб, двоє з яких, я і Дмитро Голубкін, і одночасно випробувачі нової методики. Щоранку і щовечора ми проводили апаратне вплив ДЕНС, запропоноване лікарями медичного центру, і заповнювали медичні карти. Інші члени нашої команди за нашою рекомендацією також застосовували апарати, але тільки при необхідності і у цілях невідкладної допомоги – розтягувань, ударів, втоми м'язів та ін.

Весь процес сходження складався з декількох етапів. Перший – це встановлення та доставка вантажу у проміжний наметовий табір на висоті 2900 метрів. Другий – це підйом вантажу і продовольства на штурмовий табір, який був розбитий на висоті 3800 метрів на кордоні кам'яних скель і льодовика. Третій – це радіальні та акліматизаційні підйоми по льодовику. Четвертий – це, власне, саме сходження на вершину. З цього штурмового табору ми зробили першу спробу сходження. Однак на висоті 5000 м нас накрила снігова буря –шквальний вітер, сніг, видимість 5 метрів, і все це при температурі мінус 15 градусів. Миттєво красива, манлива до себе, виблискує на сонці вершина, перетворилася на суцільний кошмар. Нам довелося врубитися в лід нашими льодорубами і пролежати на засніженому схилі більше двох годин. Штормові пориви намагалися зірвати нас з льодовика і скинути вниз у прірву. Після того, як стихія трохи вщухла, ми откопались з снігу і почали спускатися вниз. На наступний день ми зробили ще одну спробу сходження. Але й вона з тих же причин виявилася безуспішною. Для довідки, в цей день вертольоти МНС тричі знімали зі схилів Ельбрусу групи альпіністів, у тому числі й іноземних.

Шкода, що Ельбрус для нас так і залишилася нескореною вершиною, але виною цьому стали погодні умови, а не наша спортивна підготовка.

Що ж стосується методики ДЕНС, яку ми застосовували протягом всіх днів нашої експедиції, то і без аналізу ясно, що вона працює. Один із спортсменів, який не використав апарати, припинив сходження ще на висоті 2900 метрів, ще двоє зійшли з дистанції на 3800 метрів, пославшись на прояви гірської хвороби, головний біль і загальне нездужання. Я і Дмитро, застосовуючи запропоновану методику, незважаючи на великий обсяг виконаної фізичної роботи, почували себе добре, йшли до останнього, наскільки нам дозволяли погодні умови.

Найближчим часом всі дані, отримані нами в результаті сходження, будуть оброблені і відображені у звіті за встановленою формою. Потім будуть розроблені методичні рекомендації, які стануть в нагоді всім спортсменам і туристам, які займаються гірськими походами і сходженнями.

На закінчення хочу подякувати керівництву Групи компаній «ДЕНАС», віце-президента по медицині А. А. Власова, керівника філії А. Р. Слученкова за підтримку і допомогу, надану при підготовці і здійсненні цієї експедиції.